Державні символи Болгарії

3 Серпня 2017

Болгарія є індустріальною країною з розвиненим сільським господарством. Економіка країни заснована на видобутку металів, корисних копалин і переробці сировини. Одними з основних галузей економіки також є туризм і сфера послуг.

Болгарія є одним із засновників Організації Чорноморського економічного співробітництва та Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Болгарія — член міжнародних організацій ООН, ЄС, НАТО, ВООЗ.

Державний прапор

Біла смуга — символ миру та свободи, зелена — природні багатства країни, червона — символ мужності і кровіпатріотів, яку пролито в боротьбі за незалежність.

Прапор у нинішньому варіанті існує від 1990 року.

Державний герб Болгарії

Найдавніше зображення лева, як символу Болгарії, відноситься до 1294 року, задокументоване в свиті лорда Маршала. У його першій частині під № 15 представлений «герб короля Болгарії». Найймовірніше, що це цар Смілетс або його ближчий попередник. На цьому гербі зображений срібний лев із золотою короною на темному щиті. Наприкінці XIV століття якийсь арабський мандрівник бачив в Тирново зображення трьох червоних левів, намальоване на круглому золотому щиті, який несла особиста гвардія царя Івана Шишмана. Цей запис зараз зберігається в Національній Бібліотеці Марокко.

У 1396 році болгарські землі були захоплені Османською імперією, але болгарська корона не була передана Османській династії. Болгарські геральдичні знаки цього часу, що збереглися в європейських і балканських зборах гербів, символізують незалежності держави. Поступово змінювалися і з’являлися нові версії герба, проте лев залишався найпоширенішим символом Болгарії і її правителів. У 1595 році три лева, що йдуть, були замінені на одного червоного лева, що стояв на задніх лапах, на золотому коронованому щиті. На початку XVIII століття геральд Павло Рітер-Вітезович змінив колір герба: лев став золотим, а щит — темно-червоний.

Цей варіант прийняв знаменитий художник Христофор Жефарович в своїй Стематографії, що вийшла друком в 1741 році. Його версія сильно вплинула на болгарську інтелігенцію і революціонерів під час національного пробудження Болгарії, коли лев розглядався і широко використовувався як головний національний символ. Після здобуття Болгарією незалежності в ході Російський-турецької війни (1877—1878) герб Жефаровича був покладений в основу нового державного герба. Він описаний в Тирновськой конституції 1879 року так:

Ст.21 Державний герб Болгарії — золотий коронований лев на темно-червоному полі. Над полем — княжа корона.

Вигляд і деталі герба не були точно встановлені спеціальним законом. Тому, декілька десятиліть він приймав різні форми: мала форма; мала форма без гербодержавців і гасла, але з плащем; велика форма з плащем і прапорами; середня форма з гербодержавцями і гаслом. Ця заплутана ситуація була вирішена парламентською комісією, зібраною в 1923 році. Вона затвердила середню форму, що використалася як особистий герб царя Фердинанда I і його сина — Бориса III, але без династичних символів.

В 1944 році настав новий час для болгарської геральдики — комуністична ера. Традиційний герб був замінений емблемою. Золотий лев був збережений, але поміщений на не визначене історично овальне синє поле, оточене пшеничними колосами, перев’язаними стрічкою з датою утворення республіки; внизу шестерінка, а вгорі комуністична зірка. Ця емблема походить від герба СРСР. Після краху авторитарного правління в 1989 році й кількох років суперечок, герб 1927—1946 рр. був повернений з невеликими змінами.

Державний гімн Болгарії

Мила Родино (бол. Мила Батьківщино) є національним гімном Болгарії з 1964 року. Заснований на музиці і тексту пісні „Горда Стара планина“, написана Цветаном Радославовим (1863–1931). Пісня була складена по дорозі до поля бою, під час сербсько-болгарської війни. Текст був змінений кілька разів, останній раз — в 1990 році, після прийняття першої демократичної Конституції країни. Пісня “Мила Родино” була знову затверджена як національний гімн Республіки Болгарії.
Текст гімну (оригінал):

Мила Родино

Горда Стара планина,
до ней Дунава синей,
слънце Тракия огрява,
над Пирина пламеней.

Приспів:
Мила Родино,
ти си земен рай,
твойта хубост, твойта прелест,
ах, те нямат край.(2 пъти)

Паднаха борци безчет
за народа наш любим,
майко, дай ни мъжка сила
пътя им да продължим.